02/11/2026
Інформаційна стійкість бізнесу під час війни: чому бекапи – це стратегія виживання, а не просто функція IT
В умовах повномасштабної війни українські компанії перебувають під подвійним прицілом. З одного боку – кібератаки з боку проросійських угруповань, чия мета часто полягає не у викупі, а в тотальному знищенні інфраструктури (вайпери). З іншого – фізичні загрози: ракетні удари, пожежі, руйнування дата-центрів та блекаути.
Проте бізнес паралізує не сам факт інциденту, а нездатність швидко підняти критичні системи. Показовий приклад світового масштабу – кібератака на CDK Global у червні 2024 року. Зупинка однієї системи паралізувала понад 15 000 автодилерів у Північній Америці на кілька тижнів, викликавши мільйонні збитки. Цей кейс доводить: інфраструктуру можна вивести з ладу за лічені хвилини навіть без фізичних влучань, якщо стратегія резервування має дірки.
Як CISO, я виділяю 5 фундаментальних правил стійкості, які мають бути впроваджені на рівні стратегії компанії:
1. Географічна ізоляція та гібридний підхід. Правило воєнного часу – нуль критичних даних в одній фізичній локації. Комбінація локальних потужностей, дата-центрів та хмарних сервісів за межами країни гарантує, що навіть фізична втрата серверної не зупинить операційну діяльність.
2. Золотий стандарт «3-2-1-1-0». Часи, коли вистачало флешки чи сусіднього сервера, минули. Варто дотримуватися розширеного правила: 3 копії даних, 2 різні типи носіїв, 1 копія за межами компанії, 1 незмінна (immutable) або фізично ізольована (air-gapped) копія, і 0 помилок при відновленні.
У наших реаліях це означає дві речі: незмінність захищає копію від шифрувальників і стирання (навіть якщо скомпрометовано акаунт адміністратора), а віддаленість за межі театру воєнних дій може стати взагалі єдиним шансом бізнесу на фізичне відновлення.
3. RPO та RTO як мова бізнесу, а не IT. Бізнес має сам відповісти собі на питання: скільки годин даних ми готові втратити безповоротно (RPO) і скільки годин/днів простою компанія може витримати фінансово (RTO)? CISO може пояснити ризики та вартість. Але вимоги формує бізнес, і архітектура бекапів будується саме під ці вимоги.
4. Бекап – окрема фортеця. Система резервного копіювання повинна мати ізольований контур безпеки: окремі сервісні облікові записи, незалежні від загальної корпоративної мережі, суворе використання MFA та шифрування як у стані спокою, так і під час передачі.
5. Парадокс відновлення: неперевірений бекап не існує. Стан будь-якої резервної копії невідомий, доки ви не спробували з неї розгорнутися. Успішне копіювання не гарантує успішного відновлення. Регулярні навчання (тестове відпрацювання планів Disaster Recovery) із реальним підняттям сервісів «з нуля» – обов’язкова рутина, а не опція.
Стійкість бізнесу вимірюється не відсутністю інцидентів, а швидкістю відновлення після них. Резервні копії – це не про технології і не про галочку в звіті аудиторів. Сьогодні це буквально межа між тимчасовою зупинкою компанії та її повною ліквідацією.