05/01/2023
ДЛЯ ЧОГО ТОБі ПОЛіС?
Сьогодні ми поспілкуємося про дивний український феномен - парадокс відсутності поліса накопичувального страхування та український менталітет. Ця тема для переважної більшості є не нова, та й ця більшість має шанс упізнати себе у цій статті...
В сьогоднішніх реаліях його наявність у громадянина будь-якої європейської країни, це питання першої необхідності. Питання самостійного забезпечення фінансового майбутнього для кожного європейця завжди було на першому місці, тому як вони вже давно зрозуміли, що на державу особливо розраховувати не доводиться!
А що ж ми? А ми так само, РОЗУМІЄМО, що на державу особливо надіятися не приходиться... І далі специфічної посмішки справа не рухається. Далі- ступор. Відвертий український парадокс...
Якось, одного разу, до мене підійшла нужденна жіночка з проханням про грошову допомогу. Мовляла, у неї помер батько. Вмирав важко, тому на це пішли чималі кошти. А далі похорон, що в свою чергу спустошило вщент всі запаси, загнавши в величезне ярмо кредитних боргів. З подальшої розмови стало відомо, що її покійний батько не мав поліса страхування. На запитання, чи вона має поліс, відповідь була традиційною: А ДЛЯ ЧОГО?... У випучених очах неможливо було роздивитися адекватність ходу думок, тому подальшої розмови висвітлювати не буду...
Кілька років тому спілкувався з одним німцем. У розмові поцікавився чому у 9 з 10 німців є поліс накопичувального страхування життя. І він відповів мені однією дуже глибокою фразою:
- «Я можу померти, і моя сім'я повинна щось отримати за це.»
Тільки вдумайтеся, люди розуміють, що колись помруть (адже це знають абсолютно всі) і беруть на себе відповідальність за те, що їхня сім'я від цього фінансово не постраждає. Крім того, там немає безкоштовної медицини, немає безкоштовної освіти (втім як і у нас) і люди за допомогою накопичувальних програм вирішують і ці питання.
І ось я дивлюся на наших співвітчизників, з якими спілкуюся кожен день. Довгострокові плани на 10 і більше років є тільки у 5%. Решта живуть одним днем, постійно сподіваючись на диво і краще життя в майбутньому. Але парадокс в тому, що їхнє майбутнє постійно у них перед очима - жебраки пенсіонери, люди збирають гроші на дорогі операції, подорожі з міста на дачу, не далі. На цьому їхнє планування завершується! Вони звикли блокувати реальність і вважають за краще жити в «матриці» перебуваючи в ілюзії, що скоро все само собою владнається. Але чомусь хочуть, щоб це сталося без їх активного втручання.
Але я точно знаю, що нескінченно так тривати не може. І рано чи пізно доведеться робити вибір - брати відповідальність за своє життя на себе або надати іншим керувати своїм життям. І чим раніше взяти відповідальність на себе, тим більш яскраве і насичене життя можна прожити.
Кожен з нас кожен день бачить нужденних. І, якщо запитатися у будь-якого нужденного, чи думав він років тридцять тому, що буде така нужда, що він відповість? Звичайно ж, відповідь очевидна: «Ні, не думав, що так буде». І всі вони думали, що будуть інвесторами, бізнесменами, будуть заможніми... Бла-бла-бла...
Задайте так само питання сьогоднішній молоді, ким вони себе бачать через 30 років, і ви побачите перед собою інвесторів, бізнесменів та заможних людей, із специфічною посмішкою на устах...
Як казав один відомий політик – не існує жодної людини, яка б скаржилася на наявність поліса, але існує безліч сімей, які розорилися по причині відсутності його.
Будьмо мудрі та застраховані!
Україна Лайфова
#інвестиції #накопиченнядлядітей #накопиченнякапіталу