23/05/2026
Місто Нова Каховка створювалося для будівельників Каховського гідровузла і було засноване 1952 року на місці села Ключове. Все будувалося швидко, за єдиним планом - житлові квартали міста на 15 тисяч осіб постали в пісках Олешківської пустелі за два роки.
🎥 Кінорежисер Олександр Довженко працював на будівництві Каховської ГЕС із перших днів. Він прибув сюди разом з усією командою інженерів та архітекторів і жив по декілька місяців щороку. Мета - зняти реванш “Землі”, що лежала забороненою на полицях, а також зняти нарешті українську поему, “Поему про море”.
Однак процес творення міста захопив його настільки, що саме за його письмовим проханням Академія архітектури направила в новостворений населений пункт групу художників та архітекторів, які мали оздобити сірі та одноманітні фасади будівель. Серед них був тезка режисера - художник-монументаліст Григорій Довженко, бойчуківець.
Після страти Михайла Бойчука та його найближчих сподвижників в 1937 році, Григорія Довженка усунули від роботи в Київському художньому інституті. Тяжко переживаючи репресії, він поринув у світ орнаменту, докорінно вивчав його, та наповнював власними сенсами. Тож у Новій Каховці він повністю віддався роботі.
⚒️ Майстри працювали над оздобленням будинків до 1955 року, за цей час вдалося прикрасити кожну будівлю міста: від житлових будинків до шкіл та адміністративних будівель, - всього близько 180 споруд. За ескізами Довженка були створені унікальні орнаменти, які не повторюються. Усі панно вийшли міцними, як камінь, завдяки чому і збереглися донині. Секрет міцності - в особливому розчині штукатурки (так званий тиньк), рецепт якого винайшов Григорій Довженко.
Та радянська влада не оцінила старання архітекторів. Постанова 1955 року про боротьбу з надмірностями поклала край планам Григорія Довженка з оформлення інших міст України, а його роботу в Новій Каховці засудили як розтрату ресурсів і часу. Кам’яні вишиванки поступово щезали під шарами набіленого, зникали з фасадів будинків і з очей містян.
🌿 Нове життя монументальному образу міста дала робота активістів. Рятуючи історичний центр від знищення під нову забудову, Новокаховське товариство охорони культурної спадщини під керівництвом архітекторки Тетяни Євсеєвої з 2012 року працювало над вивченням, популяризацією, захистом і відновленням цього унікального спадку. До повномасштабного вторгнення волонтери відновили орнаментальні панно на 9 будівлях Нової Каховки.
До речі, сам термін "кам'яні вишиванки" з'явився в 2015-ому році, під час спільного обговорення проекту членами громадської організації - він виявився зрозумілим і архітекторам, і туристам, припав до душі й місцевим жителям, адже за стилем панно з геометричними орнаментами нагадує традиційну українську вишивку.
🖤 28 лютого 2022 року місто мало святкувати своє 70-річчя. Та 24 лютого, в перші ж години війни, Нову Каховку повністю окупували війська РФ. Місто покинули 90 відсотків його мешканців. За обстрілами, терором, руйнуванням пішло затоплення через підрив російськими військовими Каховської дамби. За цей час близько 50 об’єктів пам’ятки містобудування та монументального мистецтва національного значення було частково пошкоджено або знищено.
В березні 2022 Тетяна Євсєєва спільно з Бюро спадщини Львова започаткувала мандрівну виставку "Окупована спадщина: кам'яні вишиванки Нової Каховки", що була представлена в десятках міст в Україні та закордоном. На ній відвідувачі могли дізнатись історію міста, побачити зразки кам'яних вишиванок та відвідати майстер-клас із різьблення по сирому тиньку.
Головною метою виставки було показати, що південь був і завжди залишатиметься українським 💙💛
🗃️ За матеріалами: suspilne.media, ukrainer.net, lb.ua, intent.press, tripmustgoon.com
