15/12/2025
ІНТЕРВ’Ю З ПОЕТКОЮ СВІТЛАНОЮ ЩИГОЛЄВОЮ ПРО ЇЇ АДАПТАЦІЮ НА НОВОМУ МІСЦІ
Мавка: Коли та де Ви зустріли повномасштабне вторгнення?
Світлана: Моя сім’я (я, чоловік і син 7,5 років) зустріла повномасштабне вторгнення на Півночі від Харкова, у селищі Лісне, де і мешкали на той час у власному будинку
Мавка: Чи мали тривожну торбинку?
Світлана: Частково. Не дуже серйозно до цього ставились. Були зібрані документи, готівкові гроші… можливо, щось ще
Мавка: Коли прийняли рішення виїздити?
Світлана: Прокинулися біля 5 ранку від вибухів за вікном. Зібралися за півтори години і поїхали на власному автомобілі
Мавка: Що взяли з собою, крім готової тривожної торбинки?
Світлана: Певний одяг, небагато, щось із продуктів, але все було так сумбурно… гаджети, зарядні пристрої… воду.
Війна – це ніби холодний душ…, вихід із зони комфорту, який, безумовно, веде до духовного зростання. Це один з небагатьох плюсів війни
Війна показала мені, що не треба прив’язуватися до матеріального, бо його може раптово не стати
Мавка: Куди поїхали?
Світлана: У бік Заходу. Постійно моніторили ситуацію. Перша зупинка була у Вінниці, далі – Надвірна Івано-Франківської області і, врешті, місто Калуш. Було важко… автомобіль майже перетворився на дім… було відчуття, що їдемо дуже довго. Їли у зустрічних кафе
Мавка: Від Лісного до Калуша дійсно далеко, тому і довго, до того ж, стрес. Все закономірно. Хоч і нелегко. А як знайшли житло у Калуші?
Світлана: Шукали на ОЛХ і сайті «Прихисток». Знайшли на «Прихистку»
Мавка: Розкажіть, будь ласка, як оформили статусу ВПО
Світлана: У м. Калуш оформили на 5-й день приблизно без проблем, хоч і черги були великі Працюємо дистанційно, тож, не мали шукати роботу на новому місці
Мавка: О так, черги на оформлення статусу ВПО, мабуть, всюди були великими. А чи отримували якусь допомогу у Калуші, крім виплат ВПО?
Світлана: Так, отримували гуманітарну допомогу
Мавка: Як повномасштабне вторгнення вплинуло на Вашу творчість?
Світлана: Спочатку був провал, ступор… перші декілька місяців. Потім, навпаки, – розквіт!
Мавка: Десь так само) А чому поїхали з Калуша?
Світлана: З Калуша поїхали, бо треба ближче до рідної оселі бути і до моїх батьків, які лишились у Харкові. У вересні 2022 року вперше приїхали до селища Лісне і побачили стан справ у будинку… було дуже боляче на все дивитися. Дах, паркани... вікна. Всередині хаос
Мавка: Співчуваю… То ближче до Харкова від Калуша – це де?
Світлана: Оселились у Київській області, в селі Білогородка Винаймали житло
Мавка: Чому звідти переїхали?
Світлана: Умови життя були досить складні, і господарка вирішила продавати житло
Мавка: Куди поїхали?
Світлана: До Києва. Також орендуємо. Тут вже ніхто не допомагав, з усім впоралися
Мавка: Розкажіть, будь ласка, про Центральну бібліотеку Солом'янки ім. Григорія Сковороди як Ваш фактор адаптації
Світлана: Бібліотека дала відчуття свого теплого середовища, де тебе приймають такою, якою ти є. Це дуже цінно. Світ заграв різними барвами. Бо і у мене з’явилась можливість проявлятися, і знайомлюсь із багатьма новими цікавими і глибокими особистостями
Мавка: Як Ви адаптувалися до блекаутів?
Світлана: До блекаутів звикаєш досить швидко. Це засмучує та змушує долати певні незручності, але є прийняття ситуації і відсутність трагедії із цього приводу. Придбали плитку маленьку і газові балончики для приготування їжі під час відключення (бо електроплита у квартирі). Також декілька ламп на акумуляторах, які тримаємо зарядженими постійно. Це дуже зручно
Мавка: Дякую, що поділилися досвідом із газовою плиткою, бо мене неправильно інформували щодо техніки безпеки й я боялася мати з нею справу. А тепер вирішу це питання і для себе завдяки Вашому досвіду. Побажайте щось підписницям сторінки, будь ласка
Світлана: Бажаю не занурюватися подумки у погані новини, жити тими речами і питаннями, на які ви впливаєте особисто, і робити усе від себе залежне, аби ви і ваші близькі були щасливими!
Мавка: Дякую!
