Torem Finance

27/03/2018

Ситуація:
Юридична особа – нерезидент України, не зареєстрована в Україні платником ПДВ, надає послуги в сфері інформаційних технологій (soft as service) юридичній особі – резиденту України. Місце постачання послуг розташоване на митній території України.
Питання:
Чи виникає у юридичної особи – резидента України (отримувача послуг) податкове зобов’язання по нарахуванню та сплаті податку на додану вартість?
Відповідь:
Важливим аспектом щодо визначення об’єкта оподаткування ПДВ операцій з отриманням послуг, пов’язаних з використанням комп’ютерних програм та програмного забезпечення є умови, які визначені в ліцензійній угоді. Так, згідно з формулюванням умов ліцензійної угоди плата за користування комп’ютерними програмами чи іншими компонентами пов’язаними з інформаційними технологіями може класифікуватися як роялті, або не вважатися роялті.
Згідно з абзацами першим п.п. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, роялті - будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інших аудіовізуальних творів, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).
Згідно пп.196.1.6 п.196.1 ст. 196 ПКУ, не є об’єктом оподаткування операції з виплат дивідендів, роялті у грошовій формі або у вигляді цінних паперів, які здійснюються емітентом. В свою чергу, з урахуванням змін, внесених Законом України від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», який набрав чинності з 01.01.2018, операції з постачання програмної продукції, а також операції з програмною продукцією,
плата за які не вважається роялті згідно з абзацами другим – сьомим п.п. 14.1.225 п 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) тимчасово, з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року, звільняються від оподаткування ПДВ (п. 26 прим. 1 підрозд. 2 розд. XX ПКУ).
Для цілей п. 26 прим. 1 підрозд. 2 розд. XX ПКУ до програмної продукції
відносяться:
 результат комп’ютерного програмування у вигляді операційної
системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної
комп’ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-
сайтів та/або онлайн-сервісів та доступу до них;
 примірники (копії, екземпляри) комп’ютерних програм, їх частин,
компонентів у матеріальній та/або електронній формі, у тому числі у
формі коду (кодів) та/або посилань для завантаження комп’ютерної
програми та/або їх частин, компонентів у формі коду (кодів) для
активації комп’ютерної програми чи в іншій формі;
 будь-які зміни, оновлення, додатки, доповнення та/або розширення
функціоналу комп’ютерних програм, права на отримання таких
оновлень, змін, додатків, доповнень протягом певного періоду часу;
 криптографічні засоби захисту інформації.
Згідно з абзацами другим – сьомим п.п. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 ПКУ не
вважаються роялті платежі, отримані:
 як винагорода за використання комп’ютерної програми, якщо умови
використання обмежені функціональним призначенням такої
програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для
такого використання (використання «кінцевим споживачем»);
 за придбання примірників (копій, екземплярів) об’єктів
інтелектуальної власності, у тому числі в електронній формі, для
використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого
споживання або для перепродажу такого примірника (копії,
екземпляра);
 за придбання речей (у тому числі носіїв інформації), в яких втілені
або на яких містяться об’єкти права інтелектуальної власності,
визначені в абзаці першому цього підпункту, у користування,
володіння та/або розпорядження особи;
 за передачу прав на об’єкти права інтелектуальної власності, якщо
умови передачі прав на об’єкт права інтелектуальної власності
надають право особі, яка отримує такі права, продати або здійснити
відчуження в інший спосіб права інтелектуальної власності або
оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули,
процеси, права інтелектуальної власності на інформацію щодо
промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), крім
випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов’язковим
згідно із законодавством України;
 за передачу права на розповсюдження примірників програмної
продукції без права на їх відтворення або якщо їх відтворення
обмежено використанням кінцевим споживачем.
Тож, на нашу думку, при придбанні резидентом України у нерезидента ІТ
послуг, які підпадають під визначення роялті згідно з абзацами першим п.п. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, та послуг зазначених в п. 26 прим. 1 підрозд. 2 розд. XX ПКУ, не виникає обов’язку нарахування та сплати ПДВ. При цьому, слід ретельно ставитись до формулювання умов надання таких послуг у ліцензійній угоді. Водночас, правила оподаткування в разі постачання особою-нерезидентом, яку не зареєстровано як платника податку на додану вартість, послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, особі, яку зареєстровано як платника податку, чи будь-якій іншій юридичній особі-резиденту регламентуються ст.208 ПКУ. Вказана стаття визначає, що отримувач послуг прирівнюється до платника ПДВ для цілей застосування правил розділу V «Податок на додану вартість» ПКУ, щодо сплати податку. Отримувач послуг, що
постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку на базу оподаткування, визначену згідно з п. 190.2 статті 190 ПКУ.
Місце постачання послуг визначається згідно з нормами ст.186 ПКУ. Так,
згідно абзацу «в», п186.3, ст. 186 ПКУ, місцем постачання послуги з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання.
Водночас відповідно до п. 180.2 ст. 180 ПКУ особою, відповідальною за
нарахування та сплату ПДВ до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, утому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники ПДВ, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг.
Таким чином, особа, що отримує послуги від нерезидента, місце постачання яких визначено на митній території України, є податковим агентом такого нерезидента в частині нарахування та сплати ПДВ до бюджету за такою операцією.
Згідно з п. 187.8 ст. 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань за
операціями з постачання послуг нерезидентами, місцем надання яких є митна територія України, є дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше. Звертаємо увагу, що ст. 208 ПКУ не передбачено жодних винятків щодо послуг, які звільнені від оподаткування. А тому, на нашу думку, існує ймовірність застосування з боку контролюючих органів, у разі перевірки операцій з отримання послуг від нерезидента на митній території України, саме ст. 208 ПКУ, відповідно з нарахуванням податкових зобов’язань.
Враховуючи вище викладене, з метою уникнення податкових ризиків,
рекомендуємо звернутися до органів ДФСУ для отримання індивідуальної
консультації з даного питання.

Консультацію склав Бухгалтер-експерт Torem Finance Igor Vasylenko

07/03/2018

До слова сказати, у нас вже п'ятий день працює принцеса Маша. Ми, хлопці, неймовірно раді, що в нашому колективі тепер є чарівна дівчина.
Компанія Torem Finance вітає жінок з чотириденним святкуванням 8 березня! Як казала одна особа, яку ми дуже поважаємо, щоб ми так жили, скільки днів протягом року відпочиваємо (значно перефразовано з додаванням сивої бороди в незначній кількості).
Маша Коц Igor VasylenkoTaras Gaman

17/02/2018

Наша перша сплата ЄП.
Ми живемо. Ми працюємо. Ми надаємо якісні послуги. Ми платимо податки, бо це - важливо для країни.

18/01/2018

Приходив клієнт, Варя.
Як би не тато Варі, ми б нічого не зрозуміли 🙂. Сказав, що тут позначено плани компанії на 2018 фінансовий рік.
Почухали потилицю, взяли на озброєння, сидимо обираємо постачальника CRM.
Враховуємо потреби і побажання клієнтів, ага :)

27/12/2017

У нас є бізнес-партнер, хоча ми про них думаємо як про бізнес-друзів.
Команда привітала іншу команду. Дуже теплі і солодкі привітання. Успіхів, розвитку і процвітанням вам Бухгалтерский сервис bpa.. ну і нам 🙂

22/12/2017

Зважаючи на вартість продукту, від себе хочу додати, що це - більше турбота, ніж бізнес (з комерційною складовою, звісно).
Ідея народилась з практичного досвіду обробки звернень підприємців з використанням технологій Прориву.
Torem Finance BlueBrain proryv.in.ua / Майстерня Стратегій

1. Перевірка податкової звітності на відповідність вимогам Податкового кодексу.
2. Перевірка повноти та своєчасності сплати податкових зобов’язань
3. Аналіз відповідності декларації платника єдиного податку книзі обліку доходів (доходів і витрат)
4. Перевірка правильності складання звітності з ЄСВ (Дод.№ 4 за найманих праціфників, Дод №5 за ФОП).

20/11/2017

Мы разделяем Ваши заботы и отлично понимаем, с чем Вы имеете дело.

08/11/2017

Правила оподаткування подарунків від підприємства працівникам.

Трапляються випадки, коли підприємства в знак подяки за сумлінну працю чи на честь урочистих подій презентують своїм працівникам різноманітні подарунки не у грошовій формі. Виникає питання: як на ці ситуації дивляться податківці та чи не виникнуть податкові ризики з цього приводу? Тож, розглянемо всі можливі податкові наслідки таких подій.

ПДФО
Перш за все більшість бухгалтерів приділяють увагу оподаткуванню подарунків податком на доходи фізичних осіб, оскільки подарунок підпадає під визначення додаткового блага згідно п. 14.1.47 ПКУ. Нагадаємо, що згідно п. 165.1.39, якщо вартість подарунку не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, то такий подарунок не оподатковують ПДФО. У 2017 році ця сума не повинна перевищувати 800 грн. Вартість подарунку визначають за правилом звичайної ціни.
Якщо ж вартість подарунку, визначена за правилом звичайної ціни, перевищує 25% мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня поточного року, то з зарплати працівника, який отримав даний подарунок, потрібно утримати ПДФО із застосуванням натурального коефіцієнта (п.164.5. ПКУ). Коефіцієнт розраховується за наступною формулою:

К=100/(100-Ставка податку)

Оскільки в 2017 році ставка ПДФО становить 18%, то К=1,219512. Отже базою оподаткування подарунку буде його вартість помножена на натуральний коефіцієнт.
Що стосується військового збору, то об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ, тобто ті самі, що й для ПДФО. Але при цьому п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ не передбачено застосування до військового збору коефіцієнта, установленого п. 164.5 ПКУ. Тому в разі надання працівнику подарунку, базою оподаткування військовим збором буде вартість такого подарунку, розрахована за звичайними цінами без урахування натурального коефіцієнта.

ЄСВ
П.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначає, що базою нарахування ЄСВ для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами. Разом з тим постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року №1170 затверджено перелік видів виплат, як у грошовій так і в натуральній формі, на які не нараховується єдиний внесок. Отже, якщо вид подарунка працівнику не вказаний у постанові КМУ №1170, то вартість такого подарунку є базою для нарахування ЄСВ.

ПДВ
Відповідно до п. 185.1 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Постачання товарів/послуг включає в себе безоплатну передачу майна іншій особі, постачання послуг іншій особі на безоплатній основі (п.п.«в» п. 14.1.185 ПКУ). Пунктом 188.1 ПКУ визначено базу оподаткування операцій з постачання товарів/послуг. Таким чином, операції з надання подарунків працівникам, для такого підприємства – платника ПДВ є об’єктом оподаткування ПДВ, при здійсненні яких ПДВ нараховується у загальновстановленому порядку.
Водночас платник податку при придбанні подарунів включає суми ПДВ, сплачені (нараховані) при їх придбанні, до складу податкового кредиту за наявності складеної та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкової накладної.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Одночасно згідно з п.п. «г» п. 198.5 ПКУ платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені Кодексу для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами у разі якщо такі товари призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
В даному випадку, цілком справедливе буде питання: чи не виникає подвійного оподаткування ПДВ таких операції? Тож, варто зазначити, що до безоплатної передачі товару (подарунка), податкові зобов’язання нараховуються відповідно до п. 185.1 ПКУ, база оподаткування ПДВ визначається згідно з п. 188.1 ПКУ. Податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 Кодексу також не нараховуються.
Отже, перед тим як нагородити працівника цінними подарунками, треба зважити всі плюси та мінуси такої операції. Можливо більш доречно з економічної точки зору буде прийняти якесь інше рішення, щодо відзначення заслуг своїх співробітників.

Автор статті Бухгалтер-експерт Torem Finance Igor Vasylenko

02/11/2017

Вітаємо Igor Vasylenko з першою маленькою перемогою - складено перший іспит за кваліфікацією Аудитор!
Попереду - другий іспит і нове професійне амплуа, нове народження, нові шляхи і нові перспективи! Так тримати! 🎉🎉🎉🎉

01/11/2017

М - морока

Мы разделяем Ваши заботы и отлично понимаем, с чем Вы имеете дело.

10/10/2017

Внесення змін до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"

5 жовтня 2017 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Незважаючи на те, що Закон ще не набрав чинності, давайте проаналізуємо найактуальніші зміни, які стосуються широкого кола підприємств та їх бухгалтерів.
Слід звернути увагу, що Законом не тільки дещо змінені визначення термінів, а й з’явилися зовсім нові. Наприклад:
• звіт про управління — документ, що містить фінансову та нефінансову інформацію, яка характеризує стан і перспективи розвитку підприємства та розкриває основні ризики і невизначеності його діяльності;
• підприємства, що становлять суспільний інтерес, — підприємства-емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущені до біржових торгів, банки, страховики, недержавні пенсійні фонди, інші фінансові установи (крім інших фінансових установ, що відносяться до мікропідприємств та малих підприємств) та підприємства, які належать до великих підприємств;
• таксономія фінансової звітності — склад статей і показників фінансової звітності та її елементів, які підлягають розкриттю.
Також в новому Законі з’явився розподіл підприємств на мікро, мале, середнє та велике.
Для мікропідприємств, малих підприємств, непідприємницьких товариств і представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності, крім тих, що зобов’язані складати фінансову звітність за міжнародними стандартами, встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу та звіту про фінансові результати. Нагадаємо, що згідно постанови КМУ №419 мікропідприємства та малі підприємства звільняються від обов’язку подавати проміжну фінансову звітність.
Ст. 8 нового Закону передбачає ведення бухгалтерського обліку підприємств централізованою бухгалтерією або підприємством, суб’єктом підприємницької діяльності, самозайнятою особою, що провадять діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиторської діяльності. Тоді, як раніше така можливість надавалась лише централізованим бухгалтеріям та аудиторським фірмам. Щоправда, права віддати ведення бухгалтерського обліку на аутсорсинг позбавляються підприємства, що становлять суспільний інтерес. Такі підприємства зобов’язані утворити бухгалтерську службу на чолі з головним бухгалтером. До того ж, головним бухгалтером підприємства, що становить суспільний інтерес, може бути призначена особа, яка має повну вищу економічну освіту, стаж роботи або бухгалтером, або аудитором, або ревізором не менше трьох років, не має непогашеної або незнятої судимості за вчинення злочину проти власності та у сфері господарської діяльності.
Ще одним нововведенням Закону стане те, що незначні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію не будуть підставою для невизнання господарської операції, за умови, що вони не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про: дату його складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Що стосується нововведень щодо фінансової звітності, то основними з них можна виділите, що Фінансова звітність та консолідована фінансова звітність за міжнародними стандартами складається на підставі таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами. Звіт про управління подається разом з фінансовою звітністю та консолідованою фінансовою звітністю в порядку та строки, встановлені законом. У разі подання підприємством консолідованої фінансової звітності подається консолідований звіт про управління. Від подання звіту про управління звільняються мікропідприємства та малі підприємства. Середні підприємства мають право не відображати у звіті про управління нефінансову інформацію.
Закон визначає, що фінансова звітність підприємств не становить комерційної таємниці та не є конфіденційною інформацією, крім випадків, передбачених законом. Підприємства зобов’язані подати копію фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за запитом юридичних та фізичних осіб у порядку, передбаченому Законом України “Про доступ до публічної інформації”. Крім того, Підприємства, що становлять суспільний інтерес (крім великих підприємств, які не є емітентами цінних паперів), публічні акціонерні товариства, суб’єкти природних монополій на загальнодержавному ринку та підприємства, які здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення, зобов’язані не пізніше ніж до 30 квітня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським висновком на власній веб-сторінці (у повному обсязі) та іншими шляхами у випадках, визначених законодавством. Великі підприємств, які не є емітентами цінних паперів, середні підприємства та фінансові установи, що відносяться до мікропідприємств та малих підприємств зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність разом з аудиторським висновком на власній веб-сторінці не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом. А у разі ліквідації підприємства ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс та у випадках, передбачених законом, публікує його протягом 45 днів після його затвердження.

Автор статті Бухгалтер-експерт Torem Finance Igor Vasylenko