What are the opening hours?

Monday 09:00 - 18:00 Tuesday 09:00 - 18:00 Wednesday 09:00 - 18:00 Thursday 09:00 - 18:00 Friday 09:00 - 18:00

Центр Регіонального Фінансування, вУлица Пушкінська 33, Kyiv (2026)

26/08/2021

🇺🇦Україна отримала від МВФ понад 2,7 млрд дол. США на відновлення економіки

▪️Україна отримала від МВФ понад 2,7 млрд дол. США внаслідок розподілу Спеціальних прав запозичень (СПЗ) у рамках допомоги країнам-учасницям МВФ у відновленні економіки, що постраждала внаслідок пандемії коронавірусу. Кошти надійшли на рахунок України.

▪️СПЗ можуть бути конвертовані у валюту та використані для фінансування бюджету в цьому бюджетному періоді або збережені для забезпечення фінансування бюджету в наступних бюджетних періодах. Рішення щодо розподілу цих коштів буде прийматись відповідно до чинного законодавства.

▪️Нагадаємо, що 2 серпня поточного року Рада керуючих МВФ ухвалила розподіл між країнами спеціальних прав запозичення (СПЗ) для допомоги у відновленні світової економіки, яка постраждала внаслідок пандемії коронавірусу, на суму 650 млрд дол. США – це найбільший розподіл СПЗ в історії Фонду.

▪️Таке рішення ухвалила Рада керуючих МВФ за пропозицією Директора-розпорядника Міжнародного валютного фонду Крісталіни Георгієвої.

▪️Україна продовжує співпрацю з МВФ та вживає заходи щодо впровадження реформ та виконання взятих на себе зобов’язань у рамках спільної з МВФ Програми Stand-by. Сьогодні Мінфін працює над завершенням першого перегляду чинної програми та очікує місію МВФ у вересні поточного року.

02/08/2021

▪️Президент Володимир Зеленський підписав закон № 1591-ІХ «Про платіжні послуги», що його парламент ухвалив 30 червня.

▪️Закон адаптує українське законодавство до правового поля Європейського Союзу – враховує норми європейських регуляторних актів, зокрема другої платіжної директиви (PSD2) та директиви з електронних грошей (EMD).

▪️Документ встановлює вимоги до управління ризиками та аутентифікації користувача.

▪️В Україні буде визначено дев’ять категорій надавачів платіжних послуг. З’являться нові учасники ринку – установи електронних грошей, філії іноземних платіжних установ, надавачі послуги з надання відомостей з рахунків, платіжні установи.

▪️Існуватиме дев'ять платіжних послуг, з яких дві – нефінансові (послуга з ініціювання платіжної операції та послуга з надання відомостей з рахунків).

▪️Небанківські надавачі платіжних послуг (платіжні установи, установи електронних грошей, поштові оператори та деякі інші надавачі платіжних послуг) зможуть відкривати платіжні рахунки, випускати платіжні картки та електронні гроші. Від небанківських фінансових установ не вимагатиметься участь у платіжних системах для здійснення переказу.

▪️НБУ отримає право випускати «цифрову валюту Національного банку України», а також створити регуляторну «пісочницю» – платформу для тестування послуг, технологій та інструментів на платіжному ринку, заснованих на інноваційних технологіях. Її функціонування передбачає тісну взаємодію регулятора зі стартапами та розуміння їхніх потреб.

▪️Закон створює умови для запровадження в Україні концепції відкритого банкінгу (Open banking), що має об'єднати різних надавачів платіжних послуг і технологічні платформи в єдину платіжну екосистему. Планується, що Open banking запрацює в Україні у 2023 році.

▪️З метою мінімізації кібершахрайства посилюється відповідальність за незаконні дії з платіжними інструментами та засобами доступу до банківських та/або платіжних рахунків, а також вимоги до безпеки платіжних операцій – постачальникам платіжних послуг необхідно буде використовувати посилену аутентифікацію користувачів у визначених випадках.

▪️Цей закон набирає чинності на наступний день після опублікування та вводиться в дію через 12 місяців, за винятком окремих статей.

Джерело: https://finclub.net/ua/news/zelenskyi-pidpysav-zakon-pro-platizhni-posluhy.html

19/07/2021

▪️У Лондоні відбувся перший британсько-український саміт UK-Ukraine FinTech Summit, у якому взяли участь представники фінустанов і фінтех-спільноти обох країн.
За даними Нацбанку, захід націлений на підтримку фінтех-стартапів, креативних бізнес-ідей, які сприятимуть посиленню розвитку інновацій на фінансовому ринку.

▪️Участь у саміті взяли голова НБУ Кирило Шевченко та його заступник Олексій Шабан, віцепрем'єр-міністр - міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, спеціальний посланець прем’єр-міністра Великої Британії з питань торгівлі з Україною баронеса Кетрін Мейер, а також представники банків, фінустанов, фінтех-компаній обох держав.

▪️«Розвиток фінтеху в Україні – один із ключових пріоритетів Національного банку. Тому цей саміт має для нас особливе значення. Адже він спрямований, зокрема, на підтримку фінтех-компаній та креативних бізнес-ідей, що сприятимуть посиленню інноваційності фінансового сектору», - зазначив Кирило Шевченко.

▪️За його словами, до ключових цілей НБУ в напрямі розвитку фінтеху належать:

• перехід більшості гравців ринку на стандарти відкритого банкінгу (open banking) та інструменти віддаленої ідентифікації та верифікації;
• запуск регуляторної пісочниці, тестування в якій зможуть проходити до 16-20 інноваційних продуктів на рік;
• збалансований розвиток усіх ніш фінтеху;
• поширення використання інноваційних технологій у наглядових та регуляторних процесах;
• підвищення цифрової та фінансової грамотності населення, а також рівня підготовки професійних кадрів для фінансового ринку.

▪️У червні Верховна Рада схвалила новий закон «Про платіжні послуги», який імплементує директиви ЄС (зокрема PSD2) та закладає підґрунтя для впровадження відкритого банкінгу. В Україні будуть створені умови для подальшого розвитку інноваційних платіжних продуктів і послуг. На фінансовий ринок зможуть вийти нові учасники, що сприятиме зростанню здорової конкуренції.

▪️«Ухвалення нового закону про платіжні послуги та впровадження стандартів open banking, яке передбачається нормами цього закону, стануть основними трендами, що позитивно вплинуть на розвиток фінтех-галузі в Україні найближчим часом. Це сприятиме підвищенню рівня фінансової інклюзії за рахунок появи нових сервісів, що зможуть задовольнити потреби в зручних і сучасних послугах», - розповів Олексій Шабан.

▪️Він додав, що пандемія суттєво вплинула на звички користувачів фінансових послуг в Україні, спрямувавши їх у бік безготівкових та безконтактних розрахунків. Це також має позитивний вплив на подальший розвиток фінтеху, електронної комерції, інноваційних рішень на платіжному ринку та ринку онлайн-страхування.

▪️UK-Ukraine FinTech Summit організований посольством України в Сполученому Королівстві Великої Британії та Північній Ірландії та Sigma Software Group, за підтримки Міністерства закордонних справ України. Співорганізатори – TheCityUK, Лондонська фондова біржа. Цей британсько-український саміт є частиною FinTech Week у Лондоні.

Джерело: https://finclub.net/ua/news/shevchenko-nazvav-kliuchovi-tsili-nbu-dlia-rozvytku-fintekhu.html

13/07/2021

НКЦПФР допустила до обігу євробонди 5 українських компаній

▪️Національна комісія з цінних паперів та фондового допустила до обігу в Україні єврооблігації п'яти українських компаній, випущені через іноземних емітентів.
За даними НКЦПФР, на внутрішньому ринку можна буде купити доларові євробонди Укрексімбанку з погашенням у січні 2025 року та купоном 9,75% річних, «Миронівський хлібопродукт» (МХП, травень 2024-го, купон 7,75%), «Нафтогазу» (липень-2022, купон 7,375%), Vodafone Україна (лютий-2025, купон 6,2%).

▪️Комісія також допустила до обігу папери в євро ДТЕК ВДЕ з погашенням у листопаді 2024 року з купоном 8,5% річних.

▪️Інвестгрупа ICU у повідомленнях у НКЦПФР зазначила, що має намір включити ці папери до біржового списку фондової біржи «Перспектива».

▪️Наразі до обігу українському на ринку капіталу допущені 44 цінні папери іноземних емітентів.

▪️У червні НКЦПФР спростила допуск іноземних цінних паперів в Україну.

▪️У квітні НКЦПФР допустила до обігу євробонди Румунії з погашенням у січні 2024 року та поточною прибутковістю близько 0,8%.

▪️НКЦПФР також допустила до обігу казначейські облігації США та акції іноземних інвестфондів.

▪️У травні НКЦПФР вперше допустила до обігу іноземні євробонди в електронному форматі.

Джерело: https://finclub.net/ua/news/nktspfr-dopustyla-do-obihu-ievrobondy-5-ukrainskykh-kompanii.html

30/06/2021

▪️Національний банк з 30 червня зняв чергові обмеження з громадян та бізнесу в рамках валютної лібералізації.
Відповідні зміни затверджені постановою НБУ №62 та набувають чинності з 30 червня 2021 року.

▪️Уповноважені установи зможуть продавати готівкову іноземну валюту фізособам за безготівкові кошти в гривні через платіжні пристрої з використанням електронного платіжного засобу фізособи, яка здійснює таку операцію.

▪️Також уповноваженим установам буде дозволено здійснювати купівлю та продаж готівкової іноземної валюти фізособам за безготівкові кошти у гривні у касах уповноважених установ, їх відокремлених підрозділів, пунктах обміну іноземної валюти.

▪️Банки зможуть здійснювати операції з купівлі та продажу банківських металів із фізичною поставкою за безготівкові кошти у гривні фізособам, а також операції з продажу банківських металів у вигляді монет – юридичним особам.

▪️ Розширено можливості громадян з інвестування за кордон – фізособа-резидент зможе проводити відповідні операції за участі резидента-торговця цінними паперами.

▪️Зміни передбачають, що для здійснення інвестиції в іноземні фінансові інструменти торговець діятиме як брокер (за рахунок такої фізособи). Так, кошти в іноземній валюті переказуватимуться з поточного рахунку громадянина в банку на поточний рахунок торговця, відкритий в цьому ж банку, з подальшим їх переказом за кордон або на поточні рахунки нерезидентів, відкриті в Україні.

▪️Уточнено перелік виключень з річного е-ліміту для низки валютних операцій юросіб та фізосіб-підприємців.

▪️Зокрема до них було віднесено операції з відшкодування резидентом-боржником коштів нерезиденту гаранту, який виконав забезпечене гарантією чи порукою зобов’язання резидента боржника перед резидентом-кредитором.

▪️ Знято обмеження строку на коригування помилкової інформації у повідомленні про договір, що було надано банком до АІС НБУ «Кредитні договори з нерезидентами».

▪️Відповідні кроки удосконалять окремі положення нормативно-правових актів Нацбанку у валютній сфері та сприятимуть подальшому розвитку нових послуг, які надаватимуться уповноваженими установами у сфері торгівлі валютними цінностями, а також посиленню захисту громадян при інвестуванні за кордон.

▪️У січні Нацбанк скасував заборону на валютні операції на умовах «форвард».

▪️У лютому НБУ збільшив е-ліміт для низки валютних операцій українців вдвічі - до 200 тис. євро.

Джерело: https://finclub.net/ua/news/nbu-prodovzhue-valyutnu-liberalizatsiyu.html

23/06/2021

Економіка України в першому кварталі впала на 2,2%

▪️У січні-березні реальний валовий внутрішній продукт України скоротився на 2,2% порівняно з I кварталом 2020 року.
За оновленими даними Держстату, реальний ВВП у I кварталі 2021 року зменшився порівняно з попереднім кварталом на 1,2% (з урахуванням сезонного фактору).

▪️Таким чином Держстат погіршив оцінку падіння економіки у I кварталі, яка падає вже п'ятий квартал поспіль.

▪️Номінальний ВВП становив 1008,6 млрд грн, а ВВП у розрахунку на одну особу – 24 280 грн.

▪️Раніше Держстат повідомив, що реальний ВВП у I кварталі скоротився порівняно з попереднім кварталом на 1,1% (з урахуванням сезонного фактору). Економіка України в першому кварталі впала на 2% порівняно з I кварталом 2020 року.

▪️За даними Мінекономіки, у січні-квітні 2021 року падіння економіки сповільнилося до 0,2%.

▪️Уряд зберігає прогноз зростання ВВП на 4,6% у поточному році.

▪️МВФ покращив прогноз зростання економіки України цьогоріч до 4%.

▪️Світовий банк залишив прогноз зростання ВВП України у 2021 році на рівні 3,8%.

▪️Fitch прогнозує зростання економіки України цьогоріч на 4,1% при інфляції у 6,9%

Джерело: https://finclub.net/ua/news/ekonomika-ukrainy-v-pershomu-kvartali-vpala-na-2-2protsent.html

18/06/2021

▪️Refinitiv публікуватиме повний перелік даних ринку держоблігацій України

▪️17 червня компанія Refinitiv оголосила про співпрацю з Міністерством фінансів щодо розкриття інвесторам розширеного переліку даних на ринку державних внутрішніх і зовнішніх облігацій України.
Refinitiv запустив спеціальний розділ у своєму фінансовому терміналі Eikon, де представлені вичерпні дані та аналітика ринку державних облігацій в Україні, повідомляє Мінфін.

▪️На веб-сторінці міститься інформація про календарі аукціонів, вторинні позабіржові (OTC) ринкові котирування, бенчмарки та інша важлива інформація для місцевих учасників ринку і міжнародних інвесторів.

▪️«Наша мета полягає у створенні прозорого та інтегрованого ринку державних облігацій в Україні. Нові спеціальні сторінки даних у Refinitiv пропонують вичерпну інформацію про ринкову активність Мінфіну, а також відповідні політики та нормативні акти», – зазначив урядовий уповноважений з питань управління держборгом Юрій Буца.

▪️Він додав, що нові веб-сторінки надають інформацію про держборг, внутрішні облігації (ОВДП), кредитні рейтинги, економічну статистику та інші дані для інвесторів, які розглядають можливість інвестування в держоблігації України.

▪️«Ми пишаємося тим, що є частиною стратегії Міністерства фінансів України стосовно сприяння прозорості та підвищення обізнаності інвесторів щодо важливих економічних даних, що стосуються України», – зазначив керуючий директор із питань Центральної та Східної Європи в Refinitiv Антоніо Де Грегоріо.

▪️Він також підкреслив, що ця співпраця підтверджує прихильність Refinitiv до розвитку української економіки та сприятиме виконанню цілей Міністерства фінансів щодо збільшення обізнаності інвесторів про перспективи зростання в Україні.

▪️Refinitiv є частиною LSEG (London Stock Exchange Group) та глобальним постачальником інфраструктури та даних фінансових ринків.

Джерело: https://finclub.net/ua/news/refinitiv-rozkryvatyme-perelik-danykh-rynku-derzhoblihatsii-ukrainy.html

16/06/2021

Мінфін продав ОВДП майже на 8 млрд грн

▪️Міністерство фінансів на аукціонах 15 червня залучило до бюджету 7,973 млрд грн від розміщення облігацій внутрішньої державної позики в гривні та євро.
Мінфін запропонував інвесторам 5 випусків гривневих ОВДП із терміном обігу 1 рік, 1,5 роки, 2, 3 та 5 років, а також річні папери в євро.

▪️Середньозважена дохідність річних гривневих ОВДП склала 10,97% (-22 б.п.). Задоволені 16 з 19 заявок, від їх продажу отримано найбільшу суму – 2,094 млрд грн.

▪️На 1,5-річні облігації з дохідністю 11,3% задоволені всі 6 заявок. Від їх продажу залучено 61,328 млн грн.

▪️Дохідність 2-річних ОВДП склала 12% (-5 б.п.), що дозволило задовольнити 22 з 23 заявок та отримати 1,513 млрд грн.

▪️Від продажу 3-річних паперів із дохідністю 12,3% і задоволенням усіх 13 заявок залучено 701,74 млн грн.

▪️На 5-річні ОВДП з дохідністю 12,59% (+7 б.п.) задоволені 30 з 34 заявок. Від їх продажу отримано 1,615 млрд грн.

▪️Від продажу річних ОВДП у євро зі середньозваженою дохідністю 2,5% залучено 60,76 млн євро.

▪️За підсумками аукціонів бюджет отримав 7 млрд 973 млн 335 тис. 521,14 грн.

▪️8 червня Мінфін залучив до бюджету рекордні 19 млрд грн від розміщення ОВДП у гривні та доларах.

Джерело: https://finclub.net/ua/news/minfin-prodav-ovdp-maizhe-na-8-mlrd-hrn-202106151718.html

07/06/2021

▪️Огляд ICU: Облігації: Інвестиції нерезидентів у ОВДП пожвавлюються

▪️Після тривалої перерви нерезиденти знову активно нарощують свій портфель гривневих ОВДП і цього тижня можуть стати ключовим інвестором у п'ятирічні облігації.

▪️Після розрахунків у середу за новими ОВДП та погашенням майже удвічі більшого обсягу облігацій лише портфель нерезидентів збільшився, а інші групи зменшили свої портфелі. Це може означати, що іноземці вклали за минулий тиждень в нові облігації понад 2 млрд грн нових коштів, реінвестувавши отримані виплати.

▪️Активна участь у первинних розміщеннях стала причиною зменшення обороту на вторинному ринку до 4.9 млрд грн з понад 7 млрд грн тижнем раніше, а от кількість угод майже не змінилася і навіть зросла з 531 до 628. Найбільшу кількість договорів, 96, було укладено з ОВДП з погашенням у травні 2024 року на загальну суму 0.5 млрд грн, а найбільший обсяг із облігаціями з погашенням у травні 2023 року на суму майже 0.8 млрд грн.

▪️Що ж стосується дохідностей ОВДП, то вони переважно знижувалися, на 10-25 б.п. Тож наразі за даними НБУ середньозважені доходності угод з ОВДП на вторинному ринку становили наприкінці тижня 7.8-13% річних.

▪️Погляд ICU: Цього тижня аукціон може отримати підвищений інтерес із боку нерезидентів, адже Мінфін буде розміщувати новий випуск п'ятирічних облігацій. І цей випуск може стати наступним з перспективою для включення до індексу JPMorgan GBI-EM. Тому ми очікуємо, що обсяги попиту та залучень у національній валюті можуть бути не меншими ніж минулого тижня і нові папери можуть отримати ставку купону на рівні близько 12.5%.

03/06/2021

Уряд прогнозує середній курс 28,5 грн/$ та скорочення інфляції до 5-6%

Кабінет міністрів очікує курс гривні до долара в 2022-2023 роках у межах 28-29 грн/$ і скорочення інфляції до 6,2% у 2022 році та до 5% у 2023-му.
Про це заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні уряду за підсумками схвалення Бюджетної декларації та Прогнозу економічного і соціального розвитку на 2022-2024 роки.

«Буде забезпечено макроекономічну стабільність, а курс долара очікується у коридорі 28-29 грн», - повідомив він.

Уряд також очікує скорочення рівня інфляції до 6,2% у 2022 році та до 5% у 2023-му.

«Інфляція повернеться до таргету в 5% вже у 2023 році, а у 2022 становитиме 6,2%», - заявляє прем’єр.

Зростання зарплат у наступні 3 роки становитиме близько 8-10% на рік із урахуванням інфляції.

За базовим сценарієм нового макропрогнозу очікується:

• зростання ВВП на рівні 3,8% у 2022 році, на 4,7% у 2023 році та на 5% у 2024 році;

• індекс споживчих цін (грудень до грудня попереднього року) – 106,2% у 2022 році, 105,3% у 2023 році та 105% у 2024 році;

• збільшення реальної середньомісячної заробітної плати працівників на рівні 4,4% у 2022 році, на 6,1% у 2023 році та на 5,6% у 2024 році;

• рівень безробіття у 2022 році – 8,5%, у 2023 році – 8%, у 2024 році – 7,8%;

• зростання експорту товарів і послуг на рівні 6,5% у 2022 році з подальшим нарощуванням темпів зростання до 7,7% у 2023 році та до 7,9% у 2024 році.

Джерело: https://finclub.net/ua/news/uriad-prohnozuie-serednii-kurs-28-5-hrn-usd-ta-skorochennia-infliatsii-do-56protsent.html

01/06/2021

Огляд ICU: Облігації: Сентимент до 🇺🇦України поступово покращується

▪️Минулого тижня відбувалося поступове зростання цін на українські єврооблігації та варранти, а також збільшення портфеля гривневих ОВДП у власності нерезидентів. Це є результатом поступового покращення сентименту до України й дозволяє очікувати подальшої позитивної зміни попиту інвесторів на українські активи.

▪️За минулий тиждень за українськими доларовими єврооблігаціями спреди до бенчмарка звузилися на 10-30 б.п., що врешті змістило криву дохідностей на рівень 2-6.6%, а ціни зросли до 101-119 центів за долар. Зросли ціни й на українські державні деривативи або ВВП-варранти до 111 центів за долар умовного номіналу.

▪️На внутрішньому ринку іноземці теж покращили своє ставлення до українських боргів. Високі процентні ставки та очікування, що курс гривні не буде дуже суттєво укріплюватися, привабило нову порцію інвестицій у гривневі ОВДП від нерезидентів. Після тривалого періоду скорочення портфеля і згодом його стабілізації за минулий тиждень нерезиденти наростили портфель на мільярд гривень, що врешті є більше ніж 1/6 від залучень у бюджет минулого тижня.

▪️На вторинному ринку найбільше торгувалися саме розміщені минулого тижня облігації, особливо з погашенням у серпні 2022 року та травні 2024 року, з обсягом угод 2.5 та 1.3 млрд грн відповідно. Доходності за ними за даними НБУ зросли на 3 та 24 б.п. До 11.2% та 12.3% відповідно.

▪️Погляд ICU: У червні відбуватиметься багато погашень гривневих облігацій і частина коштів буде виплачена нерезидентам. Але ми очікуємо, що вони не лише реінвестують ці виплати, а й продовжать збільшувати вкладення в гривневий борг, хоч і не високим темпом. Ймовірно, будуть зростати й ціни на українські єврооблігації.

28/05/2021

▪️Банкіри розповіли, які галузі готові кредитувати після завершення коронакризи.

▪️Найбільш бажані для кредитування в 2021 році – аграрії. «Останніми роками однією з найпривабливіших сфер для банківського кредитування став агросектор, який стабільно розвивається, приносить дохід, інвестує в свій розвиток і потребує фінансування», – розповів голова правління ПУМБ Сергій Черненко в проєкті «50 провідних банків України – 2021».

▪️За словами голови правління ОТП Банку Володимира Мудрого, цільовими галузями залишаються сільське господарство, виробництво та торгівля. «Якщо додати фактор потенціалу експортного складника, то перспективи в цих індустріях очевидні й в теперішній ситуації», – пояснив він.

▪️«Сподіваємося, що клієнти почнуть почуватися більш впевнено та проявлятимуть інтерес не тільки до антикризового фінансування, а й до кредитів на придбання техніки, обладнання, транспорту і на поповнення обігового капіталу», – додав Сергій Черненко.

▪️Переглянути свої пріоритети змусила коронакриза: банки побачили, які бізнеси є більш пристосованими до нової реальності, в якій локдаун може зупинити бізнес одних позичальників і жодним чином не вплинути на інших.

▪️Це відкорегувало портрет ідеального клієнта, якому банки готові позичати. «Максимально цікавими залишаються галузі, які пов’язані з щоденним споживанням населення, з виробництвом та продажем товарів першої необхідності й продуктів харчування, із забезпеченням критично важливої інфраструктури. Ми також бачимо перспективу в логістиці – йдеться про інтернет-торгівлю e-сommerce, яка доповнює вже наявні та всім відомі канали доставки продуктів і послуг клієнтам», – зазначає голова правління Банку Кредит Дніпро Сергій Панов.

Джерело: https://finclub.net/ua/news/banky-vyznachyly-naibilsh-bazhani-haluzi-dlia-kredytuvannia.html

Центр Регіонального Фінансування

26/08/2021

02/08/2021

19/07/2021

13/07/2021

30/06/2021

23/06/2021

18/06/2021

16/06/2021

07/06/2021

03/06/2021

01/06/2021

28/05/2021

Address

Opening Hours

Website

Alerts

Shortcuts

Share

Category

Monday	09:00 - 18:00
Tuesday	09:00 - 18:00
Wednesday	09:00 - 18:00
Thursday	09:00 - 18:00
Friday	09:00 - 18:00