28/12/2015
Презентація Соціального проекту
«Стратегія Громадянської Солідарності»
14 грудня 2015 року, в приміщенні Інституту проблем математичних машин та систем Національної академії наук України (ІПММС НАНУ - м. Київ, пр. Глушкова, 42) відбулася презентація Соціального проекту «Стратегія Громадянської Солідарності», ініційований до розробки та реалізації Фондом «Мир і Добро».
Мета заходу полягала у:
внесенні на широке обговорення конкретних ініціатив, які на переконання Фонду, хоч і актуалізовані в суспільстві протягом останнього року, але значною мірою характеризуються системним значенням;
визначенні ефективних ІТ–механізмів формування соціальних запитів щодо актуальних питань суспільної життєдіяльності, можливих способів консолідації громадських зусиль при їх практичному вирішенні.
Презентація та обговорення Проекту відбувалися на двох майданчиках - у комп'ютеризованому Залі засідань вченої ради, а також, у Ситуаційному центрі ІПММС НАНУ.
Представляючи загальну концепцію Проекту, Голова наглядової ради Фонду «Мир і Добро» І.Корнілов охарактеризував принципові відмінності у сприйнятті сучасних реалій з боку різних суспільних груп, означених ставленням до провладних та опозиційних політичних кіл. В основу критеріїв оцінки були покладені науково–методологічні підходи експертів Фонду.
На думку доповідача, зараз для переважної частини громадськості притаманна стійка тенденція падіння довіри до влади, дії якої відбуваються в умовах біфуркації – «роздвоєності» внутрішньої політики щодо обрання соціальної моделі суспільного розвитку.
Доповідач вважає, що реалізацію Проекту, ініційованого і підтримуваного Фондом, доцільно здійснювати зараз за конкретними напрямами робіт. Такий підхід дасть змогу накопичити потрібний досвід, спрямувати наявні в суспільстві ресурсні можливості на вкрай потрібних пріоритетах, незалежно від бажань, або розуміння їх значущості з боку влади.
На цих підставах, Фондом запропоновані до розробки та реалізації декілька програм.
А саме:
програма робіт «Автоматизація процесів народного волевиявлення» – як базового чинника створення дієвих механізмів народовладдя, проведення виборів, референдумів, соціологічних опитувань тощо;
програма робіт «Здоров’я нації – запорука суспільного прогресу: розвиток телемедицини в Україні» - як чинника вдосконалення системи охорони здоров’я нації, запоруки суспільного прогресу;
«Друге життя» - пілотна програма робіт щодо комплексного розв’язання проблем вимушених переселенців, складової частини заходів щодо забезпечення національної безпеки і оборони держави.
https://www.youtube.com/watch?v=i0nCwZsdhx8
Програма «Територія закону» на «5 каналі» від 1 лютого 2015 року
На переконання І.Корнілова – Координатора проекту «Стратегія Громадянської Солідарності», реалізація вказаних програм значною мірою сприятиме формуванню базових суспільних позицій, спрямованих на:
подолання політичної корупції, запобігання маніпулюванню громадською свідомістю;
налагодження конструктивного діалогу з уповноваженими владними інституціями щодо визначення пріоритетів суспільного розвитку, корегування державної внутрішньої політики;
розвиток та посилення впливу громадського сектору суспільних відносин під час конституційної реформи та процесів децентралізації влади.
Системний зв’язок програмних ініціатив Фонду із застосуванням сучасних інформаційних технологій в інтересах державного управління – основна теза виступу д.т.н., професора, академіка НАНУ, директора Інституту проблем математичних машин та систем Національної академії наук України А.Морозова під час обговорення Проекту.
На прикладах проектування і будівництва інфраструктурних об’єктів, ризик-аналізу техногенної небезпеки, прогнозування можливого негативного впливу природних чинників, програмування регіонального розвитку тощо, була продемонстрована дієвість застосування інформаційних технологій в режимі роботи Ситуаційного центру Інституту.
За висновками фахівців, програма створення мережі ситуаційних центрів є одним із важливих завдань по створенню інструменту для ефективного керування державою. Але це можливо коли СЦ будуть створюватися виходячи з інтересів держави, а не так, як зараз: кожен починає створювати свій СЦ, і, як завжди, це приведе до колосальних збитків і унеможливить створити мережу СЦ. Ці роботи повинні проводитися під керівництвом Адміністрації Президента і мають бути обумовлені відповідними Наказами Президента, науково-технічне супроводження цих робіт повинно проводитися Національною Академією Наук України. Реалізація на цих підставах існуючих інноваційних здобутків вітчизняних вчених і спеціалістів, багато з яких мають порівняльні пріоритети, як на пострадянському, так і на європейському просторі, разом утворюють науково–методологічну та технологічну базу для визначення найбільш оптимальних шляхів рішення більшості із суспільно значущих проблем в країні, в тому числі – у сфері управління ЗС України, насамперед – під час збройного конфлікту на Донбасі.
На переконання доповідача, діюча мережа ситуаційних центрів є «цеглинками» того «фундаменту», які необхідно «зібрати» відповідно до потреб суспільства і влади при розбудові демократичної, соціальної держави України.
Аналізуючи ініціативи Фонду в частині автоматизації процесів народного волевиявлення, д.ю.н, професор, керівник профільного центру Науково–дослідного інституту інформатики і права Національної академії правових наук України О. Баранов охарактеризував презентацію Проекту, як один із елементів «мозкового штурму», спрямованого на визначення оптимальних підходів до створення реальних механізмів народовладдя.
У контексті загальних підходів до створення і функціонування систем управління різного призначення, доповідач зазначив, що зараз у сфері управління державним розвитком України серед обов’язкових етапів підготовки, прийняття і реалізації конкретних рішень, як на загальнонаціональному, так і на регіональному, районному чи місцевому рівнях, народ – носій державної влади, має лише опосередковане відношення до ланцюга зворотних зв’язків «суспільство–влада». Відношення, яке за звичайних обставин обмежується окремими виборами з того чи іншого приводу протягом 4–5 років, або особистими чи груповими зверненнями громадян, які не підкріплені реальними механізмами впливу на владу.
Доповідач вважає, що ситуація може докорінно змінитися лише у випадку, коли при обґрунтуванні і прийнятті рішень, а також при здійсненні контролю за їх виконанням, у режимі ситуаційного аналізу працюватимуть експерти високого рівня, наділені довірою народу. При цьому доводиться, що застосування інформаційних технологій дозволяє простим, зрозумілим для громадян способом перевести процес будь якого народного волевиявлення в режим реального часу, уникнувши впливу будь яких чинників фальсифікацій, створивши, як для влади і громадських структур, так і для пересічних громадян можливості контролю та оперативної перевірки достовірності врахування їх власних позицій.
У доповіді завідувача кафедри Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупіка МОЗ України Заслуженого діяча науки і техніки України, д.м.н., професора О.Мінцера, звернуто увагу на змістовний зв’язок ініціатив Фонду в рамках проекту «Стратегія Громадянської Солідарності».
Підкреслено, що питання волевиявлення і влади народу має безпосереднє відношення до здоров’я нації, маючи на увазі суспільні уявлення про пріоритети розвитку медичної галузі та громадянську спроможність впливу на державну політику в цій сфері. Більш того, здоров’я нації займає лише дев’яту сходинку серед дев’яти основних індикаторів національної безпеки і оборони держави. В той же час, саме такі показники, як тривалість життя, рівень захворювання, якість надання медичних послуг тощо, значною мірою відображають ефективність діяльності Уряду та соціальну спрямованість такої діяльності. Власне кажучи, потребує переорієнтації стратегія оцінки діяльності уряду держави.
Оцінюючи загальний стан функціонування системи охорони здоров’я в країні, доповідач звернув увагу на низку негативних моментів у практиці надання медичних послуг: в першу чергу, оцінка саме здоров’я населення (а не ефективності лікування), створення нової парадигми реабілітації хворих тощо. Доповідач підкреслив, що більшість проблем, що виникають в теперішній час в охороні здоров’я можуть бути достатньо просто вирішені за допомогою сучасних інформаційних технологій. Серед них, системні узагальнення щодо моніторингу здоров’я нації шляхом застосування медичного електронного паспорту громадянина України, інформаційної оцінки ефективності ліків, дієвості діагностичних та лікувальних методик та процедур, статистика медичних похибок, їх причин і наслідків тощо.
Враховуючи, що Україна була родоначальником багатьох напрямків застосування інформаційних технологій в медицині, зокрема – інтегральних оцінок стану хворих, методів визначення рівня здоров’я; ряду важливих напрямків телемедицини (дистанційний моніторинг кількісних показників стану здоров’я, оцінки динаміки ризиків), дистанційної діагностики захворювань, доповідач звернув увагу на низку негативних процесів, що супроводжують реформи в медичній галузі. Серед них: ігнорування розробок вітчизняних вчених та недостатня мотивація фахівців зазначеного профілю і, як наслідок, відтік профільних фахівців за кордон; руйнування системи безперервного професійного розвитку лікарів та провізорів; невизначеність механізмів широкого охоплення населення з метою діагностики захворювань на ранніх стадіях їх розвитку з боку фахових профільних спеціалістів. На думку доповідача, задачі саме такого профілю можуть бути поставлені на вирішення в рамках ініціатив Фонду.
Основні моменти постановочних питань, що супроводжували презентацію проекту «Стратегія Громадянської Солідарності» докладно відображені у відповідному медійному сюжеті.
https://www.youtube.com/watch?v=Gxofx_ddsBA
Програма «Територія закону» на «5 каналі» від 20 грудня 2015 року
Презентація проекту супроводжувалася жвавою дискусією серед присутніх фахівців, науковців і зацікавлених осіб.
Зауважимо, що багато з пленарних та дискусійних виступів присутніх на презентації осіб носять системний характер, що визначає доцільність їх спеціального розгляду з метою подальшої конкретизації та врахування при розробці технічних завдань, визначення і прийнятних проектних рішень, подальшої практичної реалізації.
24.12.2015. Вікторія Мадюдя. © Фонд «Мир і Добро»
