Відділ соціальної антропології

Відділ соціальної антропології Офіційна сторінка Відділу соціальної антропології Ін?

Соціальна антропологія досліджує людину через повсякденні відносини в соціальному середовищі в поточному та історичному часі.

Відділ соціальної антропології Інституту народознавства НАН України є першим в країні офіційним науковим осередком.

Дослідницькими напрямами Відділу є міграції, трансформації соціокультурного простору в умовах глобалізації, повсякденні практики різних соціальних груп у сп

ецифічних культурно-історичних та соціально-економічних контекстах, міжетнічні відносини та мультикультурні процеси кінця ХІХ – початку ХХІ ст., динаміка соціальних ідентичностей в регіональній, національній і транснаціональній перспективах, розвивають концепти справедливості і праці.

Науковці Відділу опираються на теоретичні засади і використовують підходи постколоніальних студій, гендерних студій, міграційних студій, жіночої/феміністської історії, квір-теорії, усної історії, кількісних та якісних методів соціології, соціолінгвістики, теорії смислів.

13-16 червня у Рейк’явіку відбулася Міжнародна конференція «Nature(s) in Narrative» Міжнародного товариства дослідників ...
22/06/2026

13-16 червня у Рейк’явіку відбулася Міжнародна конференція «Nature(s) in Narrative» Міжнародного товариства дослідників фольклорних наративів / International Society for Folk Narrative Research (ISFNR) https://isfnr.org/we-meet-across-the-world/reykjavik-iceland/,

Наша колега, @Оксана Кузьменко, провідна наукова співробітниця Відділу соціальної антропології, докторка філологічних наук виступила з доповіддю „The Prophetic Dream Motif in Ukrainian Oneiric Narratives: Symbolism of Nature Elements and Anticipations of War” на панелі, яка представляла Комісію фольклористики Міжнародного комітету славістів https://slavika.org/folklor/ під головуванням проф. Ньємана Радуловіча (N. Radulovic) та проф. Деяна Айдачича (Dejan Ajdacic).

Конференція об’єднала майже 800 учасників з багатьох країн Північної Америки та Європи, зокрема з України. Учені порушували багато важливих етичних та екологічних питань, які спричинені війнами, кліматичними змінами та соціальними трансформаціями. Дослідники намагалися зрозуміти, що «нормальне» та «природне» у катастрофічному світі. Що ми розуміємо під поняттям «надприродне» і чи людина насправді "вища" за (не)явні істоти природи, коли вона принципово інша за культуру людей? Як війни, природні катастрофи, змінені традиції господарювання на землі виявляють через наші наративи матеріальні цінності, моральний світогляд та поведінку сучасних людей.

10–12 червня 2026 року відбулися урочисті заходи з нагоди знакового ювілею — 75-річчя Інститут українознавства ім. І.Кри...
17/06/2026

10–12 червня 2026 року відбулися урочисті заходи з нагоди знакового ювілею — 75-річчя Інститут українознавства ім. І.Крип'якевича У межах святкування пройшла Всеукраїнська наукова конференція «Іван Крип’якевич та його доба» та ХІІІ Наукові читання ім. академіка Ярослава Ісаєвича.
На конференції завідувачка відділу Оксана Годованська виголосила доповідь «“Труднощі реконструкції минулого”: аналіз дослідницької лабораторії Івана Крип’якевича». Дослідниця запропонувала оригінальний погляд на статтю Івана Крип'якевича «Нарис методики історичних досліджень», яка виходила на сторінках «Українського історичного журналу» за 1967 рік у рубриці «Порада історикам-початківцям». Доповідачка проаналізувала її крізь призму викликів XXI століття, зокрема використання ШІ-асистентів у наукових дослідженнях. У висновках авторка доповіді зазначила, що праця Івана Крип’якевича не втратила актуальності, адже наукова історія відрізняється від дилетантської саме умінням застосовувати наукові правила, які дають теоретичні та практичні орієнтири для пошуку. Водночас нині ШІ-технології активно впроваджуються в академічне середовище, оскільки вони значно полегшують роботу: забезпечують швидкий доступ до даних і скорочують час на виконання рутинних завдань. Та вони залишаються лише помічниками, а не заміною дослідників. Натомість остаточний вибір залишається за людиною, адже жоден алгоритм не замінить критичного мислення вчених. Попри те що цифрові помічники здатні зарадити на кожному етапі дослідження, не варто сліпо довіряти висновкам алгоритмів.

Відділ соціальної антропології приєднується до вітань Інститут українознавства ім. І.Крип'якевича і бажає нових наукових досягнень у світі, що стрімко змінюється!

10/06/2026

10 червня 1944 року в нацистському концтаборі Заксенгаузен помер українець, який міг би стати одним із найвідоміших учених Європи.

Але сьогодні ми пам’ятаємо його з іншої причини.

Уявіть собі молодого чоловіка, якому трохи за тридцять.

Доктор археології.

Поліглот.

Поет.

Науковець, якого запрошують до європейських університетів.

Людина, перед якою відкриті двері великого світу.

Здавалося б, живи, працюй, пиши книжки, роби відкриття.

Але він обирає інший шлях.

Шлях, який майже напевно веде до в’язниці або смерті.

Його звали Олег Ольжич.

Син знаменитого поета Олександра Олеся.

У п’ять років він уже писав власні твори.

У двадцять два — захистив докторську дисертацію.

У тридцять — був відомим археологом.

А потім поставив на шальки терезів дві речі:

особистий успіх

і Україну.

І свідомо обрав друге.

Можливо, саме тому його історія досі звучить так сучасно.

Бо кожне покоління українців рано чи пізно стикається з одним і тим самим питанням:

Що важливіше — власний комфорт чи відповідальність за свою країну?

Ольжич відповів на нього своїм життям.

Коли його заарештувало гестапо, він знав, що шансів майже немає.

Коли його катували в Заксенгаузені, він знав, що може врятувати себе.

Потрібно було лише говорити.

Але він мовчав.

І не видав нікого.

У ніч із 9 на 10 червня 1944 року його серце зупинилося.

Йому було лише 36 років.

Він не побачив незалежної України.

Не побачив прапора над Києвом.

Не почув Гімну на стадіонах.

Не дожив до того дня, коли українці знову виборюватимуть свою свободу.

Але дивна річ.

Через 80 років ми читаємо його вірші й розуміємо, що він писав ніби про нас.

«Захочеш — і будеш.
В людині, затям,
Лежить невідгадана сила.»

Сьогодні, 10 червня, варто згадати не лише поета.

Не лише археолога.

Не лише діяча визвольного руху.

А людину, яка мала всі підстави жити для себе.

І все ж вирішила жити для України.

Світ пам’ятає великих учених.

Історія пам’ятає великих політиків.

А народи найбільше пам’ятають тих, хто в критичний момент зробив правильний вибір.

Олег Ольжич був саме такою людиною.

Пам’ятаємо. 🇺🇦

Вітаємо нашу колегу, кандидатку соціологічних наук, старшу наукову співробітницю відділу соціальної антропології Інститу...
05/06/2026

Вітаємо нашу колегу, кандидатку соціологічних наук, старшу наукову співробітницю відділу соціальної антропології Інституту народознавства НАН України Ганну Зарембу-Косович з отриманням стипендії імені академіка НАН України Б. Є. Патона для молодих вчених Національної академії наук України на 2025 рік.

Ця відзнака є важливою підтримкою наукових досліджень та визнанням професійних здобутків молодих науковців. Завдяки стипендії Ганна Заремба-Косович мала можливість безперервно продовжувати роботу над індивідуальною науковою темою «Сучасні уявлення про соціальну справедливість людей з інтелектуальною інвалідністю», присвяченою дослідженню досвідів, прав та суспільного включення людей з інтелектуальною інвалідністю в сучасній Україні.

Щиро вітаємо та бажаємо нових наукових звершень!

Привід для цього допису і радісний, і сумний водночас. На жаль, 22 травня завершилася багатолітня праця Maria Mayerchyk ...
26/05/2026

Привід для цього допису і радісний, і сумний водночас. На жаль, 22 травня завершилася багатолітня праця Maria Mayerchyk у Відділі соціальної антропології.

Висловлюємо щиру вдячність нашій колезі, старшій науковій співробітниці, кандидатці історичних наук, антропологині Марії Маєрчик – за роки плідної, ґрунтовної та новаторської праці в нашому відділі.

Наукова діяльність Марії Маєрчик у сфері критичних студій фольклору, генеалогії сексуальності, феміністичних рухів і квір-епістемології — це приклад відважного безкомпромісного інтелектуального пошуку, що змінює український академічний простір. Завдяки її оптиці традиційна українська культура та історія постають у новому, критичному контексті.

Марія є авторкою та упорядницею фундаментальних праць, що стали настільними книгами для культурних антропологів, етнологів та істориків:

📖 "Ритуал і тіло: українські обряди переходу" - авторське дослідження семіотики тілесності в українській обрядовій традиції, перше видання якого вийшло в 2011 році, а друге - переглянуте, виправлене та змінене - в 2024 році.

📖 "Гендер для медій" (під редакцією Марії Маєрчик, Ольги Плахотнік та Галини Ярманової) - знаковий підручник, написаний у співавторстві з провідними дослідницями гендерної проблематики в Україні, який витримав три видання (2013, 2014 та 2017 рр.) - і досі виконує роль ґрунтовного, але водночас доступного знайомства з ґендерними студіями не лише для журналістів та журналісток, але й дослідників та дослідниць з поведінкових наук та гуманітаристики.

📖 "Криптадії Федора Вовка: винайдення сороміцького. Етнографія сексуальности на межі XIX–XX століть" (2018) та збірник "Етнографія статевого життя й тілесності" (2013) (спільно з Оленою Боряк) — унікальні проєкти, що відкрили замовчувані пласти української традиційної культури.

📖 І, звичайно, найновіша та довгоочікувана книга "Колоніальність непристойного: сороміцьке в модерному дизайні сексуальности" (2026), яка пропонує потужний деколоніальний погляд на українську етнографію та культуру.

Дякуємо, Маріє, за сміливість піднімати складні теми, за формування критичного мислення!
А також дякуємо за твою відданість та підтримку, на яку ми завжди могли розраховувати. Твоя інтелектуальна енергія та влучні фахові поради завжди допомагали нам рухатися вперед і тримати високу професійну планку.
Пишаємося можливістю працювати разом та бажаємо нових інтелектуальних відкритті, гучних видань та невичерпного натхнення!

Радіємо за твої нові досягнення! І бажаємо наснаги у нових проєктах!
До зустрічі на нових наукових майданчиках!

З повагою та вдячністю,
Колектив відділу

Address

Львів
79000

Opening Hours

Monday 10:00 - 18:00
Tuesday 10:00 - 18:00
Wednesday 10:00 - 18:00
Thursday 10:00 - 18:00
Friday 10:00 - 18:00

Website

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Відділ соціальної антропології posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Business

Send a message to Відділ соціальної антропології:

Shortcuts

Share