Відділ соціальної антропології

23/09/2026

18–19 вересня науковиці Інститут народознавства взяли участь у заходах, присвячених 100-річчю від дня заснування Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського. Дводенна програма ювілейних урочистостей складалася з академічної та культурно-просвітницької програми. У межах Міжнародної конференції «Музейна інституція як фундамент культурної спадщини: тяглість традицій та стратегічні пріоритети» зосередили увагу на питаннях функціонування українських музеїв посталих перед екзистенційними викликами та переосмислення традицій у сучасному культурному просторі. Другий день був присвячений ювілейним урочистостям і ознайомленню з традиціями Покуття та Гуцульщини. Учасники заходу відвідали експозиції Національного музею та Музею писанкового розпису.

Дякуємо Софії Король за чудові світлини!

21/09/2026

Цими вихідними старша наукова співробітниця відділу, Ганна Заремба-Косович, мала нагоду взяти участь у симпозіумі “Technologien des Krieges / Technologies of War”, організованому Федеральним агентством громадянської освіти Німеччини (bpb) та Evangelische Akademie Tutzing.

У межах панелі “Technologies of Healing: Psyche in War” вона говорила про тему, яка лише нещодавно з’явилася в її дослідницькому полі, — цифрові технології комунікації для людей з інтелектуальними та комунікаційними порушеннями в Україні.

Її особливо цікавило, як повномасштабна війна змінює потреби, коло користувачів і способи використання таких технологій. Вона говорила про цифрову альтернативну і додаткову комунікацію (AAC), українські та адаптовані для України технологічні рішення, і про те, як технології, створені для однієї групи користувачів, можуть набувати нового значення в умовах війни, зокрема для ветеранів із набутими порушеннями комунікації.

Але головне питання було не стільки про самі застосунки чи пристрої, скільки про те, за яких соціальних умов технологія справді дає людині більше можливостей говорити від власного імені й бути почутою.

English version
This weekend, senior research fellow Hanna Zaremba-Kosovich had the opportunity to participate in the symposium “Technologies of War / Technologies of War”, organized by the German Federal Agency for Civic Education (bpb) and the Evangelische Akademie Tutzing.

As part of the section “Healing Technologies: Psyche in War”, she spoke about a topic that has only recently appeared in her research field - digital communication technologies for people with intellectual and communication disabilities in Ukraine.

She is particularly interested in how full-scale war changes the needs, range of users and ways of using such technologies. She spoke about augmentative and alternative communication (AAC), Ukrainian and adapted technological solutions for Ukraine, and how technologies created for one group of users can take on new meaning in war conditions, in particular for veterans with acquired communication disabilities.

But the main question was not so much about the applications or devices themselves, but about under what conditions social technologies truly give people more opportunities to speak for themselves and be heard.

16/09/2026

Висловлюємо щиру вдячність Світлана Маховська за подарунок - передачу примірників збірника матеріалів Міжнародної наукової конференції "Війна, наука та емоції: часові виміри усноісторичних джерел" (20–21 лютого 2026 р.), що є четвертим у серії видань "Війна, наука та емоції", започаткованої 2023 р. командою @Чернігівського науково-дослідного центру антропології війни до фонду бібліотеки нашого відділу та Інститут народознавства НАН України Представлені у збірнику дослідження демострують вивчення різних кризових історичних періодів через взаємодію часу, пам’яті, емоцій і наративу. Впевнені, що збірник стане цінним інформаційним ресурсом для науковців, викладачів і студентів.

15/09/2026

13 вересня - в рамках ХХХІІІ Форуму видавців у Львові - старший науковий співробітник Відділу соціальної антропології Данило Судин - взяв участь в дискусії "Ганна Арендт, українські прочитання". Метою розмови, учасниками якої були Оксана Форостина, Вахтанґ Кебуладзе та Володимир Єрмоленко, а Данило Судин виступив в ролі модератора, було поміркувати, якою ж є роль і значення ідей Ганни Арендт для українського суспільства в часі великої війни та екзистенційних та ідентичнісних загроз.
Зокрема, одним з питань, яке підняв модератор, було важливе застереження: Ганна Арендт адресувала свої твори суспільствам, які вже потрапили під владу диктатур, або ж які зазнавали кризи демократії, а тому її міркування стосуються дій в умовах захисту ліберального суспільного порядку в умовах наступу авторитаризму. Але важливо звертати увагу на ті її поради, які будуть корисними для індивідів, щоб запобігти появі та зміцненню авторитаризму. У відповідь на це Володимир Єрмоленко зазначив, що пам'ять є одним з важливих ресурсів в протистоянні авторитарним тенденціям, оскільки пам'ять дозволяє зберегти людину та її гідність в центрі соціального порядку. Вахтанґ Кебуладзе ж підкреслив важливість категорії натальності: індивід мають бути відповідальними - і критерій "творення життя" в широкому сенсі є важливим орієнтиром для людини, щоб зрозуміти, чи чинить вона етично правильно, чи ні.

Дякуємо всім учасникам дискусії за те, що підкреслили важливий антропологічний вимір ідейної спадщини Ганни Арендт. І особлива подяка Інститут Гете в Україні за інституційну підтримку події!

04/09/2026

Днями наукові співробітниці відділу познайомилися з дослідником Мартіном Фотта (Martin Fotta https://rocit.pl/martin-fotta/), керівником відділу мобільності та міграції Інституту етнології Чеської академії наук. Мартін очолює проєкт із дослідження ромської спільноти під час війни і вперше завітав до Львова для пошуку контактів із українськими дослідниками з ромських студій. Під час зустрічі співробітниці відділу поділилися корисними зв’язками та ознайомили гостя з науковим доробком українських вчених.

14/08/2026

10–12 серпня в Ужгороді відбулася ювілейна конференція УАУІ-2026 «Свідчення крізь історію». У 2026 році Українська асоціація усної історії святкує 20-річчя своєї діяльності! Щиро вітаємо колег з ювілеєм, бажаємо подальшої активної наукової діяльності та нових вагомих здобутків! У межах цієї міжнародної конференції працювало шість сесій, де учасники обговорювали: збір та збереження усних джерел і архівів; методологічні виклики документування досвіду війни; емоції, травми й практики пам’ятання Голокосту тощо.
На сесії «Мовчання як історичне джерело» завідувачка відділу Оксана Годованська виступила з доповіддю «(Не)зручні паузи в усних спогадах шкільних учителів». У своєму виступі дослідниця зупинилася на мовчазних і заповнених паузах, які доповнюють зміст вербальних повідомлень та покращують загальну якість усного спілкування. Вона пояснила, як контекст запису (умови, обставини та зміст розмови) впливає на появу пауз, і наголосила, що вони мають важливе значення як для оповідача, так і для слухача.
Приємним доповненням події стало те, що бібліотека відділу поповнилася цінною книгою спогадів українських військових, яку люб’язно подарувала укладачка Тетяна Ковтунович з Українського інституту національної пам’яті (УІНП).
.
Фото Сергія Денисенка.

04/07/2026

01/07/2026

1 липня день пам'яті убитої рашистами Вікторії Амеліної - талановитої української письменниці, громадської діячки, лавреатки численних премій, засновниці @Нью-Йоркський Літературний фестиваль на Донеччині в селищі Нью-Йорк (1986-2023) (https://www.facebook.com/amelina.victoria).
Після повномасштабного вторгнення рашистів вона приєдналася до правозахисної організації Truth Hounds, яка документує воєнні злочини на звільненних територіях України. Вікторія Амеліна багато часу приділяла документуванню воєнних злочинів, дослідженню війни.
На початку цього року вона посмертно отримала Премію Мура за літературні твори на тему прав людини. Книжку Вікторії Амеліної "Дивлячись на жінок, які дивляться на війну: Щоденник війни і правосуддя" ("Looking at Women Looking at War: A War and Justice Diary") визнана найкращою книгою про права людини, опублікованою в період з 1 липня 2024 р. до 30 червня 2025 р. У минулому році Вікторія Амеліна була посмертно нагороджена Премією Джорджа Орвелла в категорії Political Writing ("Політичний нонфікшн") за книгу "Дивлячись на жінок, які дивляться на війну". Передмову до неї написала Маргарет Етвуд.
У березні 2024 р. Вікторію Амеліну посмертно нагородили премією Норвезької асоціації письменників за свободу слова. Це перший випадок в історії премії, коли відзнаку присуджують після смерті письменника (письменниці).
У вересні 2022 р. їй вдалося знайти закопаний в саду щоденник закатованого росіянами письменника Володимира Вакуленка на Ізюмщині. За день до свого викрадення Володимир приховав щоденник під вишнею на своєму подвір’ї, заповівши батькові: "Коли наші прийдуть - віддаси". Його книга "Я перетворююсь.Щоденник окупації. Вибрані вірші" вийшла у видавництві Vivat у 2023 р.
"Великий роман про війну не має бути один, цих історій має бути багато. Наша сила - у різноманітності, багатоголоссі історій, треба збирати всі свідчення, розповіді. Такою горизонтальною стане наша література. У масштабах країни ми очікуємо, що люди звертатимуться не лише до психотерапевтів, але й до мистецтва. І дуже важливо, аби зв'язок між тими, хто творить культуру, та тими, хто її споживає, налагодився.", - говорила Вікторія Амеліна влітку 2022 р.
Народилася майбутня письменниця у Львові. У шкільні роки з батьками емігрувала до Канади, але скоро повернулася в Україну. Отримала ступінь магістра комп'ютерних технологій, закінчивши з відзнакою Львівську політехніку. Працювала програмістом і керівником у міжнародних IT компаніях. У 2015 р. вона залишила кар'єру в IT (журавля в руках) заради непевної письменницької роботи. Вона - авторка двох романів і дитячої книги.
"Вікторія Амеліна від весни 2022-го займалася збором матеріалів "для Гааги": поїздки, зустрічі з людьми, інтерв'ю під запис і без запису, все - на межі душевної витривалости... Минулої осени я казала Віці, що вона має колись зробити з цього книжку, і не одну - має стати "нашою Славенкою Дракуліч", і що я дуже, дуже чекатиму від неї на таку книжку...", - написала на своїй ф/б сторінці Оксана Забужко, закликаючи тоді молитися за поранену Вікторію Амеліну. Попри зусилля лікарів, через поранення, спричинене ракетним ударом рашистських нелюдів по Краматорську 27 червня 2023 р., її життя обірвалося.

Світла пам'ять.

Підготовлено за матеріалами з відкритих джерел.

22/06/2026

13-16 червня у Рейк’явіку відбулася Міжнародна конференція «Nature(s) in Narrative» Міжнародного товариства дослідників фольклорних наративів / International Society for Folk Narrative Research (ISFNR) https://isfnr.org/we-meet-across-the-world/reykjavik-iceland/,

Наша колега, @Оксана Кузьменко, провідна наукова співробітниця Відділу соціальної антропології, докторка філологічних наук виступила з доповіддю „The Prophetic Dream Motif in Ukrainian Oneiric Narratives: Symbolism of Nature Elements and Anticipations of War” на панелі, яка представляла Комісію фольклористики Міжнародного комітету славістів https://slavika.org/folklor/ під головуванням проф. Ньємана Радуловіча (N. Radulovic) та проф. Деяна Айдачича (Dejan Ajdacic).

Конференція об’єднала майже 800 учасників з багатьох країн Північної Америки та Європи, зокрема з України. Учені порушували багато важливих етичних та екологічних питань, які спричинені війнами, кліматичними змінами та соціальними трансформаціями. Дослідники намагалися зрозуміти, що «нормальне» та «природне» у катастрофічному світі. Що ми розуміємо під поняттям «надприродне» і чи людина насправді "вища" за (не)явні істоти природи, коли вона принципово інша за культуру людей? Як війни, природні катастрофи, змінені традиції господарювання на землі виявляють через наші наративи матеріальні цінності, моральний світогляд та поведінку сучасних людей.

17/06/2026

10–12 червня 2026 року відбулися урочисті заходи з нагоди знакового ювілею — 75-річчя Інститут українознавства ім. І.Крип'якевича У межах святкування пройшла Всеукраїнська наукова конференція «Іван Крип’якевич та його доба» та ХІІІ Наукові читання ім. академіка Ярослава Ісаєвича.
На конференції завідувачка відділу Оксана Годованська виголосила доповідь «“Труднощі реконструкції минулого”: аналіз дослідницької лабораторії Івана Крип’якевича». Дослідниця запропонувала оригінальний погляд на статтю Івана Крип'якевича «Нарис методики історичних досліджень», яка виходила на сторінках «Українського історичного журналу» за 1967 рік у рубриці «Порада історикам-початківцям». Доповідачка проаналізувала її крізь призму викликів XXI століття, зокрема використання ШІ-асистентів у наукових дослідженнях. У висновках авторка доповіді зазначила, що праця Івана Крип’якевича не втратила актуальності, адже наукова історія відрізняється від дилетантської саме умінням застосовувати наукові правила, які дають теоретичні та практичні орієнтири для пошуку. Водночас нині ШІ-технології активно впроваджуються в академічне середовище, оскільки вони значно полегшують роботу: забезпечують швидкий доступ до даних і скорочують час на виконання рутинних завдань. Та вони залишаються лише помічниками, а не заміною дослідників. Натомість остаточний вибір залишається за людиною, адже жоден алгоритм не замінить критичного мислення вчених. Попри те що цифрові помічники здатні зарадити на кожному етапі дослідження, не варто сліпо довіряти висновкам алгоритмів.

Відділ соціальної антропології приєднується до вітань Інститут українознавства ім. І.Крип'якевича і бажає нових наукових досягнень у світі, що стрімко змінюється!